6 главных юридических проблем в ВУЗах. РЕШИТЬ ЛЕГКО!

0
58

Пары/зачёты/экзамены в субботу

Пары/зачёты/экзамены в субботу

Вы есть адвентистом седьмого дня. Ваша религия не позволяет вам работать в субботу, к этой работе можно отнести и занятия, и экзамены. Как Вы раньше решали эти вопросы? Если же вы столкнулись с этим впервые, то я очень надеюсь, что Вам поможет эта информация.

Есть 2 варианты решение этой проблемы.

Для начала предлагаю вариант «пары в субботу».

Вам нужно наедине с преподавателем поговорить, объяснить ситуацию, что Вы в другой день готовы прийти, сдавать темы, делать дополнительные работы, на которых Вас не будет, но только не в субботу. Если повезёт и Вам попадётся очень добрый и хороший преподаватель, то он согласится.

На счёт экзаменов тоже самое. Обычно в комиссии никто не сидит (если это только не гос. экзамен) и можно тоже нормально, по-человечески поговорить, и Вы сдадите его в другой день.

Но что делать, если преподаватель ни в какую не хочет идти Вам ну уступку?

Для начала мой совет —  перед тем как использовать этот вариант, поговорите нормально, а то Вы можете другим поведением случайно обидеть и разозлить преподавателя.

Вам нужно обратиться к секретарю общины в которой Вы состоите. Официально член Вы или нет, здесь разницы не играет. Вы Божий человек и ходите в церковь, только поэтому Вы уже есть членом общины. Попросите у секретаря документ, который подтверждает Ваше членство. В документе будет указано, что Вы не можете в субботу учиться. Проблемы на счёт захода солнца в пятницу так тоже можно решить. И отнесите декану. Попросите перенести дату экзамена или же освободить от пар в субботу.

Не забывайте самое главное – это молитва. Без Божьей помощи Вы точно не справитесь. Удачи!

Требуют взятку

Требуют взятку

Очень интересный вопрос. Вы когда-нибудь давали взятку? А «благодарили» за какие-то услуги? На самом деле, лично моё субъективное мнение, что взятка – это грех. Поэтому рассматривать этот вопрос нужно серьезно.

Если с Вас в наглую требуют деньги, то нужно с этим что-о делать. Во-первых, предупредите преподавателя, что как дача взятки, так и получение наказывается штрафом от двухсот до пятисот необлагаемых минимумов доходов граждан или ограничением свободы на срок от двух до пяти лет (п.1 ст. 368, п.1 ст 369 ККУ), это если правонарушение было сделано один раз, а если неоднократно, то с каждым разом санкция будет становиться жёстче.

Вы должны осознать, что это не просто грех, а нарушение закона. На первом курсе Вы б хотели попасть в тюрму? Думаю, что ни на каком Вы б себе такого не пожелали. Сообщите о вымогательстве в ректорат. Анонимная жалоба в ректорат ничего не даст, так как не имеют они по анонимкам принимать серьезные решения. Жалоба должна быть обязательно личная и обязательно с подтверждающими доказательствами.

В этом случае ректор может инициировать разбирательство на местном уровне, затребовать объяснительные с предполагаемых виновников и прочее. Есть шанс, что предполагаемый виновник окажется реальным виновником и не возжелает официального разбирательства. В этом случае он может покаяться и больше такого не делать, уволиться по собственному желанию или по соглашению сторон, то есть без позора. Самостоятельно ректор принимать решение о факте взяточничества не имеет права.

Так же Вы можете:

  1. Написать заявление в районные РОВД (ориентируясь по почтовому адресу ВУЗа в Киеве). Будьте готовы к тому, что факт вымогательства нужно будет подтвердить уликами, свидетельскими показаниями;
  2. Если взяточник является госслужащим — обратитесь в управление юстиции по телефону доверия: по Киеву – тел. 270-58-40; по Киевской области – тел. 462-53-91;
  3. Обратитесь в Нацкомитет по борьбе с коррупцией – тел.278-80-80. Вам нужно приехать в комитет лично и написать заявление;

И главное- -молиться Богу, просить у него помощи и мудрости. Удачи!

«Завалили» на экзамене

Завалили на экзамене

Ну, первое, что хочу сказать: если Вы были не готовы и Вам честно поставили 2, то имейте совесть, выучите всё и сдайте нормально.

Но если Вы были действительно готовыми, а Вас «завалили», то придётся нужно будет побороться за справедливость.

Когда Вы хотите оспорить свою оценку за экзамен Вы должны учитывать некоторые факты:

  1. Вы имеете право подать апелляционную жалобу только в день экзамена. Если письменная работа, то в день, когда Вам её выдали.
  2. Не забывайте, что все преподаватели общаются, они коллеги. Вряд ли, они подставят своего знакомого ради какого-то студента, который хочет другую оценку. Шанс, что Вас поддержат мал, но он всё же есть.
  3. Всегда сохраняйте черновики с печатью ВУЗа – это существенное доказательство в вашей апелляции.
  4. Вы должны учитывать, что на выступлении перед апелляционной комиссией не нужно доказывать свои знания, так как это не является пересдачей экзамена. Если Вы считаете себя правым, то должны доказать именно это, а не заново сдавать экзамен.
  5. Вы должны знать материал на 200%, что бы ответить на любой каверзный вопрос

Лично мой совет – сдавайте всё один раз, готовьтесь хорошо и без молитвы никогда не заходите в кабинет. Удачи!

Плохое отношение преподавателя, как бороться?

Плохое отношение преподавателя, как бороться?

Самое первое, что скажу – ни в коем случае не боритесь. Преподаватель он уже по факту, стоит выше чем Вы, у него больше знакомых и связей. Вы можете только больше врагов себе нажить.

Не зря в Библии сказано: «Кроткий ответ отвращает гнев, а оскорбительное слово возбуждает ярость» (Притчи 15:1)

Помолитесь за него. Может у него в жизни сейчас чёрная полоса. А может быть это Бог вас к нему направил. Может он нуждается в Вас. Докажите, что Вы истинный христианин.

Каждая ситуация разная. Нужно знать все нюансы.

Вы конечно можете написать жалобу на преподавателя, предоставить доказательства, отдать всё в ректорат, но скажу только одно —  с такими вопросами Бог разбирается намного лучше.

Как законодательство относиться к религии?

Как законодательство относиться к религии

Статья 35 КУ говорит: «Каждый имеет право на свободу мировоззрения и вероисповедания. Это право включает свободу исповедовать любую религию или не исповедовать никакой, беспрепятственно отправлять единолично или коллективно религиозные культы и ритуальные обряды, вести религиозную деятельность.

Осуществление этого права может быть ограничено законом только в интересах охраны общественного порядка, здоровья и нравственности населения или защиты прав и свобод других людей.

Церковь и религиозные организации в Украине отделены от государства, а школа — от церкви. Никакая религия не может быть признана государством как обязательная.

Никто не может быть освобожден от своих обязанностей перед государством или отказаться от исполнения законов по мотивам религиозных убеждений. В случае если исполнение воинской обязанности противоречит религиозным убеждениям гражданина, исполнение этой обязанности должно быть * заменено альтернативной (невоенной) службой»То есть это право гарантируется государством лицам, которые находятся в Украине, а не только собственным гражданам.

Указанная свобода вбирает в себя как право исповедовать любую религию или не исповедовать никакой, так и беспрепятственно отправлять единолично или коллективно религиозные культы и ритуальные обряды, вести религиозную деятельность.

Собственно, и к содержанию заложено  гарантию иметь, принимать и изменять религию или убеждения по своему выбору, право верующих открыто распространять свои религиозные убеждения и право тех, кто не исповедует никакой религии, на распространение атеистических убеждений.

Понятно, что ст. 35 направлена на объединение украинского народа, устранение деления на верующих и атеистов, на предоставление каждому, несмотря на его отношение к религии, равных прав и возможностей, на привитие обществу веротерпимости, а в целом на обеспечение взаимопонимания, спокойствия и согласия среди всего населения, что является одним из основных факторов в процессе демократизации.

Для граждан Украины действие ст.35 Конституции обеспечивается Законом» О свободе совести и религиозных организациях» от 23 апреля 1991 среди подзаконных нормативных актов определенное значение имеет и Указ Президента Украины» О мерах по возвращению религиозным организациям культового имущества» от 4 марта 1992 г.. в законе подчеркивается равноправие граждан независимо от их отношения к религии, говорится о роли религиозных организаций в общественной жизни, их юридическое оформление.

К религиозным организациям законодатель отнес религиозные общины, управления и центры, монастыри, религиозные братства, миссионерские общества (миссии), духовные учебные заведения, а также объединения, состоящие из вышеуказанных религиозных организаций.

Да, религиозная община признается религиозной организацией верующих одного и того же культа, вероисповедания, (направления, течения или толка, которые добровольно объединились с целью удовлетворения религиозных потребностей Государство и признает право религиозной общины на ее подчиненность в канонических и организационных вопросах любым действующим в Украине и за ее пределами религиозным центрам (управлением) и свободное изменение этой подчиненности.

Религиозные организации, руководящие центры которых находятся за предел -ми Украины, могут руководствоваться в своей деятельности установками этих центров, если при этом не нарушается действующее законодательство. Религиозные управления и центры вправе основывать монастыри, религиозные братства, миссионерские общества (миссии), а также создавать духовные учебные заведения для подготовки священнослужителей и служителей иных необходимых им религиозных специальностей, которые действуют на основании своих уставов (положений).

Религиозная организация признается юридическим лицом с момента регистрации ее устава (положения), который не должен противоречить действующему законодательству.

Религия и армия, как быть?

Религия и армия, как быть?

П. 4 ст 35 говорит: «Никто не может быть освобожден от своих обязанностей перед государством или отказаться от исполнения законов по мотивам религиозных убеждений. В случае если исполнение воинской обязанности противоречит религиозным убеждениям гражданина, исполнение этой обязанности должно быть * заменено альтернативной (невоенной) службой»

Согласно закону, отказаться от несения службы в армии можно только по религиозным убеждениям — если религия запрещает брать в руки оружие. При этом призывник должен состоять в конкретной религиозной организации: Адвентист седьмого дня, баптист, свидетель сторожевой башни. Перечень признанных организаций зафиксирован в постановлении правительства.

Альтернативная гражданская служба длится на полгода дольше обычной. Ее в основном проходят в учреждениях социальной сферы, здравоохранения, природоохранных или коммунальных организациях.

Для того, чтобы служить по альтернативной службе нужно в церкви взять документ, который подтверждает, что Вы являетесь членом общины. Лучше всего решать такие вопросы с пастором

Мої права та обов’язки

 Закон України «Про освіту»

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12/page

 Стаття 51. Права вихованців, учнів, студентів, курсантів, слухачів, стажистів, клінічних ординаторів, аспірантів, докторантів

  1. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти відповідно мають гарантоване державою право на:
  • навчання для здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів;
  • вибір навчального закладу, форми навчання, освітньо-професійних та індивідуальних програм, позакласних занять;
  • додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;
  • продовження освіти за професією, спеціальністю на основі одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня, здобуття додаткової освіти відповідно до угоди із навчальним закладом;
  • одержання направлення на навчання, стажування до інших навчальних закладів, у тому числі за кордон;
  • користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою навчального закладу;
  • доступ до інформації в усіх галузях знань;
  • участь у науково-дослідній, дослідно-конструкторській та інших видах наукової діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;
  • особисту або через своїх представників участь у громадському самоврядуванні, в обговоренні, вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту тощо;
  • участь в об’єднаннях громадян;
  • безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;
  • забезпечення стипендіями, гуртожитками, інтернатами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час;
  • перерву в навчанні у вищих та професійно-технічних навчальних закладах;
  • користування послугами закладів охорони здоров’я, засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров’я;
  • захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність;

Закон України «Про вищу освіту»

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page

Стаття 62. Права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

  1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на:

1) вибір форми навчання під час вступу до вищого навчального закладу;

2) безпечні і нешкідливі умови навчання, праці та побуту;

3) трудову діяльність у позанавчальний час;

4) додаткову оплачувану відпустку у зв’язку з навчанням за основним місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

5) безоплатне користування бібліотеками, інформаційними фондами, навчальною, науковою та спортивною базами вищого навчального закладу;

6) безоплатне забезпечення інформацією для навчання у доступних форматах з використанням технологій, що враховують обмеження життєдіяльності, зумовлені станом здоров’я (для осіб з особливими освітніми потребами);

7) користування виробничою, культурно-освітньою, побутовою, оздоровчою базами вищого навчального закладу у порядку, передбаченому статутом вищого навчального закладу;

8) забезпечення гуртожитком на строк навчання у порядку, встановленому законодавством;

9) участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікації;

10) участь у заходах з освітньої, наукової, науково-дослідної, спортивної, мистецької, громадської діяльності, що проводяться в Україні та за кордоном, у встановленому законодавством порядку;

11) участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчального процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;

12) внесення пропозицій щодо умов і розміру плати за навчання;

13) участь у громадських об’єднаннях;

14) участь у діяльності органів громадського самоврядування вищого навчального закладу, інститутів, факультетів, відділень, вченої ради вищого навчального закладу, органів студентського самоврядування;

15) вибір навчальних дисциплін у межах, передбачених відповідною освітньою програмою та робочим навчальним планом, в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС, передбачених для даного рівня вищої освіти. При цьому здобувачі певного рівня вищої освіти мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти, за погодженням з керівником відповідного факультету чи підрозділу;

16) навчання одночасно за декількома освітніми програмами, а також у декількох вищих навчальних закладах, за умови отримання тільки однієї вищої освіти за кожним ступенем за кошти державного (місцевого) бюджету;

17) академічну мобільність, у тому числі міжнародну;

18) отримання соціальної допомоги у випадках, встановлених законодавством;

19) зарахування до страхового стажу відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періодів навчання на денній формі навчання у вищих навчальних закладах, аспірантурі, докторантурі, клінічній ординатурі, інтернатурі, резидентурі, за умови добровільної сплати страхових внесків;

20) академічну відпустку або перерву в навчанні із збереженням окремих прав здобувача вищої освіти, а також на поновлення навчання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;

21) участь у формуванні індивідуального навчального плану;

22) моральне та/або матеріальне заохочення за успіхи у навчанні, науково-дослідній і громадській роботі, за мистецькі та спортивні досягнення тощо;

23) захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;

24) безоплатне проходження практики на підприємствах, в установах, закладах та організаціях, а також на оплату праці під час виконання виробничих функцій згідно із законодавством;

25) канікулярну відпустку тривалістю не менш як вісім календарних тижнів на навчальний рік;

26) отримання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

27) оскарження дій органів управління вищого навчального закладу та їх посадових осіб, педагогічних і науково-педагогічних працівників;

28) спеціальний навчально-реабілітаційний супровід та вільний доступ до інфраструктури вищого навчального закладу відповідно до медико-соціальних показань за наявності обмежень життєдіяльності, зумовлених станом здоров’я.

  1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання академічних та соціальних стипендій у встановленому законодавством порядку.
  2. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.
  3. Соціальні стипендії призначаються студентам (курсантам) вищого навчального закладу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Студенти (курсанти) вищого навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також студенти (курсанти) вищого навчального закладу, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, мають гарантоване право на отримання соціальної стипендії, у тому числі у разі отримання академічної стипендії.

Академічні стипендії призначаються особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності згідно з критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України. Частка студентів (курсантів), які мають право на отримання академічних стипендій, встановлюється вченою радою вищого навчального закладу у межах визначеного Кабінетом Міністрів України загального відсотка студентів (курсантів), які мають право на отримання академічних стипендій, та стипендіального фонду.

Студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної стипендії, надається один вид стипендії за їхнім вибором.

  1. Розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.
  2. Для студентів (курсантів), які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (спеціалізаціями) (у галузях знань освіта, математичні, природничі, технічні науки), встановлюється підвищений розмір академічної стипендії. Перелік таких спеціальностей (спеціалізацій) та розмір підвищення визначаються Кабінетом Міністрів України.
  3. Здобувачі вищої освіти, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, мають право на пільговий проїзд у транспорті у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
  4. Студенти, курсанти вищих навчальних закладів мають право на отримання студентського квитка, зразок якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Стаття 63. Обов’язки осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

  1. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов’язані:

1) дотримуватися вимог законодавства, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;

2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;

3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми. 

Права і обов’язки студентів також встановлені:

  •   Правилами внутрішнього розпорядку Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи»
  •   договором про навчальні послуги (для студентів, що навчаються за кошти фізичних /юридичних осіб);
  •   договором найму жилого приміщення та  Положенням про студентський гуртожиток Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи», Правилами внутрішнього розпорядку студентських гуртожитків Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» (для студентів, що проживають у гуртожитках).

ВИТЯГ з Правил внутрішнього розпорядку Державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи»

Права

Особи, які навчаються в Університеті (студенти, аспіранти, докторанти) мають право:

а) набувати певного освітньо-кваліфікаційного рівня;

б) вибирати форму навчання та навчальні дисципліни в межах, передбачених освітньо-професійною програмою, брати участь у формуванні індивідуального навчального плану;

в) за дозволом ректора вивчати дисципліни інших освітньо-кваліфікаційних програм;

г) відвідувати поза розкладом інші заняття за згодою викладача, що їх проводить;

д) стажуватись в інших вищих навчальних закладах, в тому числі зарубіжних;

е) на канікулярну відпустку, визначеної чинним законодавством тривалості;

є) отримувати матеріальну допомогу згідно з чинним законодавством України;

ж) доступу до інформації в усіх галузях знань;

з) брати участь у науково-дослідній роботі, конференціях, виставках, симпозіумах;

и) обговорювати питання удосконалення навчально-виховної роботи, наукової роботи, організації дозвілля та побуту;

і) на участь у громадському самоврядуванні;

ї) подавати пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховної та соціально-культурної роботи;

й) на безпечні умови навчання;

к) забезпечення стипендіями, гуртожитками у порядка, установленому чинним законодавством України;

л) на трудову діяльність у позаурочний час;

м) на перерву у навчанні згідно чинного законодавства;

н) на захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психологічного насильства;

о) на користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою Університету;

п) на безкоштовне користування бібліотеками, інформаційними фондами, послугами навчальних, наукових, методичних та інших підрозділів Університету.

Обов’язки

Особи, які навчаються в Університеті (студенти, аспіранти, докторанти) зобов’язані:

а) дотримуватись положень та вимог, викладених в Статуті Університету, «Положенні про організацію навчального процесу в умовах його індивідуалізації та впровадження кредитно-модульної системи», «Положенні про студентський гуртожиток державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи» та «Правилах внутрішнього розпорядку в студентських гуртожитках державного вищого навчального закладу «Університет банківської справи»;

б) систематично та глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками із спеціальності, сумлінно працювати над підвищенням свого освітнього, наукового та загальнокультурного рівня; не користуватися забороненими джерелами інформації під час контрольних заходів;

в) виконувати графік навчального процесу та всі вимоги навчального плану;

г) своєчасно інформувати деканат про неможливість через поважні причини відвідувати заняття, складати (перескладати) іспити, заліки, контрольні роботи тощо; при нез’явленні на заняття через поважні причини

 

студент повинен протягом тижня після виходу на заняття подати підтверджуючі документи, оформлені належним чином;

д) брати участь у роботах по самообслуговуванню в аудиторіях, навчальних приміщеннях, навчальних корпусах та гуртожитках, допомагати підтримувати належний порядок на територіях, прилеглих до навчальних корпусів, студмістечка, інших культурно-побутових об’єктів Університету;

е) дбайливо та охайно ставитись до майны Університету (приміщень, меблів, обладнання, інвентарю, навчальних посібників, книжок, приладів та ін.), без дозволу адміністрації Університету (факультету) не виносити його з навчальних корпусів та гуртожитків; берегти студентський квиток та залікову книжку;

є) виконувати розпорядження адміністрації Університету (факультету), старости навчальної групи;

і) дбати про честь та авторитет Університету, не допускати протиправних та аморальних вчинків, бути дисциплінованим та охайним як в Університеті, так і на вулиці та в інших громадських місцях.

й) до закінчення навчання повністю розрахуватися з підрозділами Університету (бібліотека, бухгалтерія, гуртожиток та інше) та надати обхідний лист до деканата.

Студенти зобов’язані:

1) дотримуватися вимог законодавства, внутрішніх нормативних актів ДВНЗ «Університет банківської справи» та Львівського інституту ДВНЗ «Університет банківської справи», в т.ч.  правил внутрішнього розпорядку навчального закладу;

2) виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;

3) виконувати вимоги освітньої (наукової) програми.

Комментарии: